Р. Бернс
«Любов»
(переклад М. О. Лукаша)
Моя любов — рожевий квіт
В весінньому саду,
Моя любов — веселий спів,
Що з ним я в світ іду.
О, як тебе кохаю я,
Єдиная моя!
Тому коханню не зміліть,
Хоч висхнуть всі моря.
Нехай посхнуть усі моря,
Потануть
брили скал,
А ти навік любов моя, —
Аж згасне сонця пал,
Прощай, прощай, мій рідний край,
Прощай, моя любов,
Та де б не був я, мила, знай —
Прийду до тебе знов!
МОВОЮ ОРИГІНАЛУ
O, my love is like a red, red rose,
That's newly sprung in June.
O, my love is like a melody,
That's sweetly played in tune.
As fear art thou, my bonny lass,
So deep in love am I,
And I will love thee still, my dear,
Till all the seas go dry.
And the rocks melt with the son!
And I will love thee still, my dear,
While the sands of life shall run.
And fare thee well, my only love,
And fare thee well a while!
And I will come again, my love,
Through it were ten thousand mile!
Комментариев нет:
Отправить комментарий